A A A K K K
для людей із порушенням зору
Залозецька громада
Тернопільська область, Тернопільський район

Безоплатна правова допомога

 

 

 


Перелік осіб, що звільняються від військової служби в умовах воєнного стану

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час воєнного стану з наступних підстав:

а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;

б) за станом здоров’я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку;

в) у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання.

Окрім того, відповідно до змін  внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення від військової служби осіб з інвалідністю та осіб, які доглядають за особами з інвалідністю і хворими дітьми від 15.03.2022 року   та Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення від військової служби деяких категорій громадян» від 01.04.2022 року до підпункту «г» пункту 2 частини 4  статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» військовослужбовці звільняються з військової служби під час воєнного стану через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу):

- у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років;

- у зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;

- у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я;

- у зв’язку з наявністю дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи;

- у зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною;

- у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи;

- у зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

- військовослужбовці-жінки - у зв’язку з вагітністю;

- військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;

- один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;

- військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років.

Для звільнення з військової служби у воєнний час військовослужбовець подає командиру військової частини рапорт та документи, які  підтверджують підстави для звільнення.

Командир військової частини приймає рішення відповідно до вимог Указу Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153 "Про проходження громадянами України військової служби у збройних силах України" та інших нормативних актів.


Особливості виплати пенсій тасоціальних виплат у період воєнного стану

З моменту введення  воєнного стану  порядок виплати пенсії та соціальних виплат здійснюється відповідно до положень передбачених постановами Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2022 р. № 162 «Про особливості виплати та доставки пенсій, грошових допомог на період введення воєнного стану» (далі- Постанова КМУ № 162) та від7 березня 2022 р. № 214 «Деякі питання надання державної соціальної допомоги»(далі- Постанова КМУ № 214).

Так відповідно до ПостановиКМУ № 162 строк виплати пенсії може здійснюватися без урахування строків, визначених частиною першою статті 47 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”,таким чином період виплати може бути продовжено після 25 числа поточного місяця.

Що стосується отримання інших видів державних соціальних виплат, то урахуванням Постанови КМУ№ 214 на період введення воєнного стану не потрібно звертатись за перепризначенням або підтвердженням права на отримання наступних видів державної соціальної допомоги:

  • для малозабезпечених сімей;

  • одиноким матерямна дітей;

  • для дітей, над якими встановлено опіку чи піклування,хворих на тяжкі хвороби, яким не встановлено інвалідність, абодітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів(не мають можливості її сплатити, чи їх місце перебування невідоме) ;

  • щомісячної грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею;

  • щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг;

  • непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату.

У випадку, якщо отримувачі допомоги з числаосіб з інвалідністю, особи з інвалідністю з дитинства,  дітьми з інвалідністю, в тому числі і дітям з інвалідністю, які досягнули повноліття станом на лютий 2022 року та особи, які не мають права на пенсію, пропустили строк перегляду виплат тострок виплат такої допомоги продовжуються не лише на період воєнного стану, а й на однин місяць після його завершення.Після скасування воєнного стану органи соціального захисту зобов’язані проінформувати одержувачів про необхідність протягом місяця оновити документи, для продовженнянарахування відповідної допомоги.

Відповідно до Постанови КМУ № 162 виплата пенсії та соціальної допомоги у випадку тимчасової зміни фактичного місця проживання, або неможливості виплати уповноваженим банкомможе здійснюватися через Акціонерне Товариство «Ощадбанк»,або Акціонерне Товариство “Укрпошта». Для цьогоотримувачі пенсії мають звернутись для отримання відповідних виплат до будь-якого відділення АТ «Ощадбанк», або відділення АТ “Укрпошта»з паспортом та довідкою про присвоєння РНКОПП (індивідуального податкового номеру).

У такому разі їм необхідно повідомити органи Пенсійного фонду України, або органи соціального захисту населення. Це можна зробити у такі способи як:

  1. особиста подача заяви пронеобхідність отримання пенсії/грошової допомоги доорганів Пенсійного фонду України, або органів соціального захисту населення;

  2. зателефонувавши до сервісних центріввідповідних органів соціального захисту населення та Пенсійного фонду України, які розміщені у регіоні, або доКонтакт-центру Пенсійного фонду України ( 0 800 503 753, 044 281 08 70, 044 281 08 71);

  3. надати інформацію через електронний кабінет Пенсійного фонду України – https://portal.pfu.gov.ua.


Встановлення факту  смерті під час воєнного стану

Згідно Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» Державна реєстрація смерті  проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:

  • документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою;

  • рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

  Державна реєстрація смерті здійснюється за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров’я, де настала смерть.

Під час  воєнного стану державна реєстрація смерті проводиться будь-яким органом державної реєстрації актів цивільного стану за зверненням заявника, незалежно від місця смерті чи проживання померлої особи.

Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров’я або судово-медичної установи, - не пізніше п’яти днів.

Особа, яка звернулась щодо реєстрації смерті, подає заяву разом з паспортом померлої особи, та один з документів з переліку передбаченого Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 а саме:

  • лікарське свідоцтво про смерть,яке видається лікарем що розташований у місті, або селищі міського типу, населеному пункті сільської місцевості та у якому працює не менше двох лікарів;

  • фельдшерська довідка про смерть,яка видається фельдшером закладу охорони здоров’я, що розташований у сільському населеному пункті у разі відсутності лікаря (хвороба, відпустка тощо);

  • рішення суду про оголошення особи померлою;

  • повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням не судових та судових органів;

  • рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.

Державне мито за державну реєстрацію актів цивільного стану та за повторну видачу свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану і свідоцтв, що видаються у зв'язку із зміною і поновленням актових записів цивільного стану, не справляється.

Варто зазначити, що відсутність документа не є підставою для відмови в реєстрації смерті.

Після проведення відповідного запису орган реєстрації актів цивільного стану видає заявнику свідоцтво про смерть та довідку для одержання допомоги на поховання.

У випадку, якщо смерть настала на тимчасово-окупованій території або в зоні бойових дій, де отримати документ встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою неможливо, пропонується скласти колективний акт про настання смерті  в якому зазначити максимально відомі обставини:

  •     вказати при можливості прізвище, ім’я та по батькові померлого чи загиблого,час і місце смерті,  факт бомбардування  або обстрілу, перебування у сховищі, повідомити про ступінь родинних  зв’язків або знайомства із померлим чи загиблим тощо;

  • Якщо відсутні документи про особу потерпілого і його не було ідентифіковано то потрібно зазначити інші відомості: стать, приблизний вік, номер будинку, під’їзду, квартири, де проживала особа, тощо для подальшої її ідентифікації, а також відомості про осіб, які склали акт, та їхні контактні відомості.

Даний акт скласти у двох примірниках.

У разі необхідності, залишити один примірник акта поряд із тілом, а другий передати родичам померлого (загиблого), представникам органу опіки і піклування, працівникам житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров’я, моргу, до якого може бути доставлено тіло, або іншим особам, що за законом мають право на подання заяви про державну реєстрацію смерті.

У разі, коли не можливо отримати документ встановленої форми про смерть, виданий закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою, заявнику потрібно звернутися до суду  з заявою про встановлення факту смерті. Такий позов подається за місцем знаходження заявника.

У заяві заявник  зазначає:

1)який факт заявник просить встановити та з якою метою;

2)причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;

3)докази, що підтверджують факт( це можуть бути фото  з місця поховання особи , покази свідків;

4)копія документа, що посвідчує особу та реєстраційний номер облікової картки платника податків .

   Варто звернути увагу! При подачі заяви про встановлення факту смерті не потрібно звертатися до органу державної реєстрації актів цивільного стану в межах території підконтрольній владі України, щоб отримати письмову відмову.

Від сплати судового збору по даній категорії справ заявник звільняється. Справи про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

 


 Порядок оформлення  компенсації  за догляд на непрофесійній  основі за особами,   які   його  потребують

Для оформлення компенсації за догляд, особі необхідно звернутися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі. У разі якщо структурний підрозділ з питань соціального захисту населення відсутній, то варто звернутися до уповноваженої посадової особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради об’єднаної територіальної громади або до центру надання адміністративних послуг.

Варто звернути увагу! У разі  коли фізична особа, яка надає соціальні послуги за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги,   зареєстрована у іншому місці, структурні підрозділи здійснюють перевірку  відомостей щодо неодержання  надавачем догляду на непрофесійній основі, компенсації за зареєстрованим місцем її проживання.

Для отримання компенсації фізичній особі, яка надає соціальні послуги, необхідно подати до уповноваженого органу:

  • заяву про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;    

  • заяву про згоду отримувати соціальні послуги;

  • паспорт громадянина України (пред’являється під час подачі заяви); 

  • копію свідоцтва про народження дитиниразі надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі дитині);

  • декларацію про доходи та майновий стан (заповнену на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї за попередні 6 місяців) за формою, затвердженою Міністерством соціальної політики;

  • копію довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією (для осіб з інвалідністю);

  • висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді громадян похилого віку внаслідок когнітивних порушень за формою, затвердженою МОЗ;

  • висновок лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді невиліковно хворих осіб, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватись, за формою, затвердженою МОЗ;

  • копію медичного висновку на дитину з інвалідністю до 18 років, за формою, затвердженою Міністерством охорони здоров’я;

  • довідку про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими МОЗ;

  • копію рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, якій надаються соціальні послуги;

  • копію рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Подання заяви може бути як в паперовій так і в електронній формі. При цьому, варто зазначити, що перелік  необхідних документів при цьому не змінюється.

Що стосується розміру компенсації, то він вираховується як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, установленим законом на 1 січня календарного року, в якому надаються соціальні послуги з догляду, та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи, яка надає соціальні послуги, за один квартал, що передує місяцю подання заяви (прожитковий мінімум на одну особу з 01.01.2022 становить 2393,00 грн.)

Окрім того, потрібно взяти до уваги, що надавач соціальної послуги, отримує лише одну компенсацію незалежно від кількості осіб, за якими він здійснює догляд.

 Виплата компенсації за догляд на непрофесійній основі за особами які його потребують припиняється в разі:

1) зміни місця проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду, чи фізичної особи, яка надає соціальні послуги;

2) смерті особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;

3) смерті фізичної особи, яка надавала соціальні послуги;

4) отримання особою, якій надаються соціальні послуги з догляду, соціальних послуг з догляду вдома, паліативного, стаціонарного догляду або перебування такої особи на повному державному утриманні;

5) перебування фізичної особи, яка надає соціальні послуги, за межами України понад 30 календарних днів (до 30-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні перебування фізичної особи, яка надає соціальні послуги, разом з особою, яка потребує надання соціальних послуг, на лікуванні за кордоном, що підтверджується відповідними документами).

6) перебування фізичної особи, яка надає соціальні послуги, на стаціонарному або санаторно-курортному лікуванні протягом 30 календарних днів.

Щомісячно шляхом перерахування уповноваженим органом коштів на рахунок в установі банку, який зазначено фізичною особою у  заяві, або через АТ “Укрпошта буде здійснювати  виплата компенсації.

Постановою Кабінету міністрів України від 7 травня 2022 року № 591 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 р. № 859 і від 6 жовтня 2021 р. № 1040» пункт 1  Порядку  подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі,    доповнено абзацом в якому зазначено, що якщо у зв’язку з введенням в Україні або окремих її місцевостях надзвичайного або воєнного стану фізична особа, яка надає соціальні послуги, та особа, якій вона надає соціальні послуги з догляду, стали внутрішньо переміщеними особами, компенсація призначається і виплачується за новим місцем їх проживання/перебування. 


Забезпечення допоміжними засобами реабілітації осіб, які  постраждали внаслідок збройної агресії  російської федерації

У зв’язку із повномасштабним вторгненням російської федерації на територію нашої держави кожного дня збільшується кількість людей, які отримують поранення, контузію, каліцтво або захворювання, через які потребують технічних чи інших засобів реабілітації.

Уряд ухвалив розроблене Мінсоцполітики рішення, яке значно спрощує отримання допоміжних засобів реабілітації для людей, як військовослужбовців Збройних сил України та інших військових формувань, так і добровольців територіальної оборони, і мирних громадян, які  постраждали внаслідок війни росії проти України.

Так, постановою КМУ від 12.04.2022 р. №454 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб, постраждалих внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України» внесено зміни до постанов КМУ від 01.10.2014 р. №518 «Деякі питання протезування та ортезування виробами підвищеної функціональності за новітніми технологіями та технологіями виготовлення, які відсутні в Україні, та/або спеціальними виробами для занять спортом окремих категорій громадян, які втратили функціональні можливості кінцівки або кінцівок» (зі змінами), від 05.04.2012 р. №321 «Про затвердження Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, їх переліку» (зі змінами).

Відтепер безкоштовно отримати допоміжні засоби реабілітації, на підставі висновків лікарсько-консультативних комісій закладів охорони здоров’я чи рішень військово-лікарських комісій незалежно від встановлення інвалідності, мають право особи, які під час служби, трудової та іншої діяльності, а також внаслідок проживання на відповідній території, отримали поранення, контузію, каліцтво або захворювання, перебуваючи безпосередньо в районах та у період проведення воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам під час військової агресії російської федерації проти України.

Для учасників бойових дій спрощено процедуру подання та розгляду документів для протезування та ортезування виробами підвищеної функціональності за новітніми технологіями та технологіями виготовлення, які відсутні в Україні, та спеціальними виробами для занять спортом шляхом подачі таких документів, в тому числі до територіальних відділень Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (за місцем перебування або проживання), а також – переліку документів, необхідних для оплати вартості виданих виробів, грошових компенсацій та наданих послуг. До змін вказані документи подавалися на розгляд експертної групи, утвореної при Фонді соціального захисту осіб з інвалідністю.

Крім того, учасникам бойових дій надано право отримувати вкладиші із силіконової або гелевої композиції для кукс верхніх та нижніх кінцівок у разі протезування та ортезування виробами підвищеної функціональності за новітніми технологіями та технологіями виготовлення, які відсутні в Україні, та спеціальними виробами для занять спортом, що особливо актуально при первинному протезуванні для осіб, які під час служби, трудової та іншої діяльності, а також внаслідок проживання на відповідній території, отримали поранення, контузію, каліцтво або захворювання, перебуваючи безпосередньо в районах проведення бойових дій або у районах, що піддавалися бомбардуванням, авіаударам та іншим військовим нападам.

Також врегульовано питання взяття на облік, забезпечення, заміни та дострокової заміни засобів реабілітації для мирних громадян України, які проживали безпосередньо в районах та у період проведення воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, які втратили або зазнали пошкоджень документів або засобів реабілітації. Територіальне відділення Фонду перевіряє дані про таких осіб в Централізованому банку даних з проблем інвалідності, а у разі їх відсутності сприяє в отриманні документів за місцем проживання чи перебування (висновку МСЕК, ЛКК, індивідуальної програми реабілітації).

Крім того, замовити допоміжні засоби реабілітації можливо на підприємствах, які включено Держлікслужбою до Реєстру осіб, відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики in vitro в обіг.

Для виплати компенсації за самостійно придбані засоби реабілітації необхідно надати розрахунковий документ, який підтверджує придбання виробу у підприємства, установи, організації.

 


 Компенсація постраждалим від  вибухонебезпечних   предметів

Відповідно до Закону України «Про протимінну діяльність в Україні» постраждалі особи мають право на одноразову компенсацію за шкоду, заподіяну здоров’ю, та на щорічну допомогу на оздоровлення.

З цією метою Кабінету Міністрів України29 вересня 2021 рокузатвердивпостанову№ 1020, котра у свою чергу  ввела у діюПорядок надання одноразової компенсації особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів та Порядок надання щорічної допомоги на оздоровлення особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, постраждалим внаслідок дії вибухонебезпечних предметів (ділі- Порядки).

Відповідно до цих Порядків компенсація та допомога на оздоровлення призначається структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад на підставі звернення як постраждалої особи так і її законного представника, за зареєстрованим, або фактичним місцем проживання.

Окрім заяви на отримання компенсації та допомоги на оздоровлення додаються наступні документи:

  • копію паспорта громадянина України, копії тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне, або тимчасове проживання, посвідчення біженця,а також за наявності інформації про місце проживання;

  • для дітей віком до 14 років подаєтьсякопія свідоцтва про народження;

  • копію реєстраційного номера облікової картки платника податків. Для осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відповідну відмітку,потрібно подати серію та номер паспорта громадянина України;

  • для повнолітніх осібнеобхідно подати копію довідки медико-соціальної експертної комісії в якій зазначено групу та причину інвалідності, адля дітей до 18 років копію висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я про встановлення категорії «дитина з інвалідністю».

Вартим уваги є те, щообов’язковою умовою призначення компенсація є те, що звернення надійшло не пізніше ніж через 60 календарних днів після встановлення зв’язку інвалідності з ушкодженнямиспричиненими вибухонебезпечними предметами, а допомога на оздоровлення,у зв’язку із такою інвалідністю– за умови щорічного подання звернення до 15 жовтня.

Порядками визначені і розміри компенсації та допомоги особам, які постраждали від вибухонебезпечних предметів на території України.

Так, розмір компенсації залежить відвстановленого на 1 січня поточного рокупрожиткового мінімумудля осіб, які втратили працездатність і виплачується у:

  • п’ятикратному розмірі–для особи з інвалідністю І групи та дитини з інвалідністю підгрупи А до 18 років;

  • чотирикратному розмірі–для особи з інвалідністю ІІ групи та дитини з інвалідністю до 18 років;

  • трикратному розмірі –для особи з інвалідністю ІІІ групи.

Нараховуваннядопомоги на оздоровлення, дляпостраждалої особи теж обчислюється із встановленого на 1 січня поточного рокупрожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а виплатанараховується у таких розмірах:

  • 40 % - для дітей з інвалідністю та осіб з інвалідністю I або II групи;

  • 35 % - особам з інвалідністю III групи.

Важливим є те, що допомога на оздоровлення буде виплачуватися постраждалій особі, якщо вона протягом року не отримувала безоплатної санаторно-курортної путівки, або путівку на оздоровлення. Якщо така особо отримала грошову компенсацію замість санаторно-курортної путівки, або самостійне санаторно-курортне лікування, а такожотримала щорічну допомогу на оздоровлення за рахунок державного чи місцевого бюджетів, така допомога не нараховується.


КРЕДИТНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ПІД ЧАС ВОЄННОГО СТАНУ

   У зв'язку з оголошенням воєнного стану на території України та погіршенням економічного становища України,значна кількість позичальників не взмозі платити по кредитних зобов’язаннях.У зв’язку з цим Верховною Радою України було ухвалено Закон України № 2120-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану”. Новий закон змінює низку правил роботи банків та небанківських фінансових установ, зокрема тих, що надають послуги з кредитування.

Зокрема, законом передбачено, що на час дії воєнного стану та в тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування споживач не буде нести відповідальності перед кредитодавцем у разі прострочення виконання зобов’язань за споживчим кредитом:

•          споживач звільняється від обов’язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання  споживачем зобов’язань за таким договором;

•          неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, які нараховані після 24 лютого 2022 року сплата яких передбачена договором про споживчий  кредит підлягають списанню;

•          у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом, крім випадків, коли встановлення змінюваної процентної ставки передбачено кредитним договором чи договором про споживчий кредит;

•          є правомірним збоку кредитора не  скасовувати відсотки за користування кредитними коштами.

Слід також зазначити, що за загальним правилом, передбаченим ст. 617 Податкового  Кодексу України, сторона договору звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо доведе, що таке порушення сталося внаслідок дії обставин непереборної сили – форс-мажору.

 

Необхідно також звертати особливу увагу на положення кредитного договору щодо порядку дій сторони у разі виникнення форс-мажорних обставин.  Згідно зі статтею 512 Цивільного кодексу України   кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). 

 Важливо. Положеннями статті 516 ЦКУ передбачено, що заміна кредитора в зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

            До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

 Разом з тим, штрафні санкції та інші платежі, сплата яких передбачена у договорі, нараховані за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) договору включно з 24.02.2022 р., підлягають списанню кредитодавцем.

 У зв’язку з значним погіршенням фінансового стану, позичальники не в змозі належним чином виконувати свої зобов’язання за кредитними договорами деякі банки ввели Кредитні канікули.

 Кредитні канікули- це відтермінування  а не звільнення від сплати кредиту. Щоб отримати кредитні канікули,позичальнику необхідно звернутись усно або письмово до банку з відповідним клопотанням.

   Варто зауважити, що кредитні канікули не є обов’язком банку а є його правом.    Що ж стосується іпотечного майна, то на час дії воєнного стану та в тридцятиденний строк після дня його припинення – позичальника не може бути виселено із будинку у разі заборгованості також, таке майно не може бути відчужено на користь іпотеко держателя.

  Підсумовуючи вищесказане, можна зробити висновок, якщо у Вас є невиплачений  кредит станом на воєнний період, Ви не нестимете відповідальність за несплату боргу під час воєнного стану, а також в тридцятиденний строк після його припинення або скасування.


НАБУТТЯ ПРАВ КОРИСТУВАННЯ  НА ЗЕМЕЛЬНІ ДІЛЯНКИ  СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

З метою створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану Верховна Рада України 24 березня 2022 року прийняла Закон України № 2145-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану», яким внесено зміни до земельного законодавста, зокрема, щодо набуття прав користування на земельні ділянки сільськогосподарського призначення в умовах воєнного стану.

 Виходячи із положень закону  для договорів оренди, емфітевзису, суперфіцію, суборенди та земельного сервітуту земельних ділянок сільськогосподарського призначення, термін користування яких закінчився після ведення воєнного стану (24.02.2022 р.),   передбачено  автоматичне поновлення на один рік без погодження сторін договорів.

Важливо! До Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформація про поновлення договору не вноситься.

Окрім того,  варто звернути увагу, що для договорів оренди земельних ділянок (державної, комунальної власності, нерозподілених та невитребуваних, які передаються для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) під час воєнного стану діють нові умови, зокрема:

  • що стосується строку  оренди – договір може бути укладено на термін не більше одного року; договір не може бути поновлено, укладено на новий термін, та закінчується  зі спливом строку, на який договір було укладено;
  • щодо розміру орендної плати то її розмір не може перевищувати 8 % нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а для визначення розміру орендної плати застосовуватиметься середня нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по області;
  •  щодо використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення орендарям встановлені жорсткі обмеження, зокрема: заборонено змінювати цільове призначення земельної ділянки, передавати ділянки в суборенду, змінювати склад угідь,  також, здійснювати будівництво на земельній ділянці об’єктів нерухомого майна (будівель, споруд) тощо;
  • укладення договорів оренди земельних ділянок проводиться  лише в електронній формі та засвідчується кваліфікованими електронними підписами орендаря і орендодавця;
  • передача в оренду земельної ділянки здійснюється без проведення земельних торгів.

  В умовах обмеженого функціонування та/або недоступності Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно формування земельних ділянок з метою їх передавання в оренду проводиться без внесення інформації про  земельні ділянки до Державного земельного кадастру та без присвоєння їй кадастрового номеру на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, що буде додатком до договору оренди землі. 

Право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення не підлягає державній реєстрації.

            Реєстрацію договорів оренди земельних ділянок проводять районні військові адміністрації у Книзі реєстрації, яка ведеться у паперовій та електронній формі. Центральному органу виконавчої влади, що здійснює державну політику у сфері земельних відносин, екземпляр  договору оренди земельної ділянки передається електронною поштою.

Для уникнення зловживань у воєнний час забороняється:

передавання безоплатно у приватну власність земель державної, комунальної власності, надання дозволів на виготовлення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі, виготовлення  документації із землеустрою

проведення  земельних торгів щодо прав оренди, суперфіцію та  емфітевзису  щодо земельних ділянок державної та комунальної власності сільськогосподарського призначення .

Земельні торги щодо набуття права оренди земельних ділянок комунальної та державної власності, що незавершені – вважаються скасованими! Водночас щодо таких земельних ділянок заборонено оголошення нових земельних торгів.

 


Обставини, що виключають кримінальну протиправність діяння

Чинним законодавством України передбачено обставини, за яких особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності. До таких обставин відноситься фізичний і психічний примус.

Так,  відповідно до частини першої статті 40 Кримінального кодексу України (далі КК України) не є кримінальним правопорушенням дія або бездіяльність особи, яка заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинена під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками.

Що таке ФІЗИЧНИЙ ПРИМУС?

Фізичний примус (насильство) - це протиправний фізичний вплив на людину (наприклад, застосування фізичної сили, нанесення удару, побоїв, тілесних ушкоджень, введення в організм різноманітних препаратів тощо) з метою примусити її вчинити кримінальне правопорушення (наприклад, не перешкоджати проникненню у сховище, видати чуже майно тощо). Непереборним визнається такий фізичний примус, при якому особа цілком позбавлена можливості керувати своїми діями (бездіяльністю).

Фізичний примус буває:

  • такий, що позбавляє особу, до якої застосовується, фізичної можливості вчинити на власний розсуд (наприклад, зв’язування, позбавлення волі, заподіяння тілесних ушкоджень, що призвели до втрати свідомості тощо);
  • спрямований на те, щоб психологічно зламати особу та змусити її вчинити протиправне діяння (наприклад, мордування, катування тощо).

Як підстава для звільнення від відповідальності фізичний примус повинен  містити ознаки суспільної небезпечності та непереборності діяння.

Суспільна небезпечність характеризує фізичний примус як  здатність спричинити шкоду суспільним відносинам, що прийняті під охорону кримінальним правом.

Щодо непереборності, то дана ознака проявляється у тому, що особа через застосування  фізичного примусу втрачає можливість керувати власними діями, а в деяких випадках – навіть усвідомлювати їх.

Отже, дії, які вчиняються даною особою за даними ознаками, не можуть розглядатись як кримінально протиправні, і, відповідно, особа звільняється від кримінальної відповідальності.

Що розуміється під поняттям «ПСИХІЧНИЙ ПРИМУС»?

Психічний примус - це погроза застосування до особи фізичного насильства або заподіяння матеріальної або моральної шкоди (наприклад, погроза вбити, знищити або пошкодити майно, поширити відомості, що ганьблять особу, тощо) із метою спонукати її вчинити кримінальне правопорушення. Тобто, це вплив на психіку особи з метою змусити її всупереч власній волі вчинити або утриматись від вчинення певних протиправних дій.

До психічного примусу можна віднести:

  • погрозу вчинення стосовно особи фізичного насильства;
  • застосування або погрозу застосування насильства щодо рідних, близьких, інших осіб;
  • знищення або погрозу знищення майна, що належить особі, його рідним або близьким;
  • погрозу розголошення відомостей, які особа бажає зберегти в таємниці.

При виключенні кримінальної протиправності діяння на підставі статті 40 КК України підлягають оцінці характер та ступінь фізичного примусу, індивідуальні фізичні можливості особи, психічний стан, зокрема, у момент застосування фізичного чи психічного примусу.

Варто зазначити, що у випадку, якщо особа зберігала можливість керувати своїми діями, як визначено частиною другою статті 40 КК України, особа не підлягає такій відповідальності за тих самих умов, що і при крайній необхідності. У цьому разі відповідальність за завдання шкоди правоохоронюваним інтересам настає тільки у випадку перевищення меж крайньої необхідності, тобто, якщо заподіяна шкода є більшою за відвернену шкоду (стаття 39 ККУ).

 


ПОРЯДОК БРОНЮВАННЯ ПРАЦІВНИКІВ ДЛЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ РОБІТ

В умовах режиму воєнного стану українському агропромисловому сектору довелось стикнутись із дефіцитом кадрів через мобілізацію працівників на військову службу. З метою вирішення даного питання 03 травня  2022 року Міністерством аграрної політики та продовольства України (далі - Мінагрополітики), було опубліковано Уточнення Порядку бронювання військовозобов’язаних  (далі- Уточнення).

У даному Уточненні Мінагрополітики сформувало з дотриманням норм статей 12 та 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»  порядок подачі відповідними підприємствами агропромислового комплексу заявок з метою бронювання своїх  військовозобов’язаних працівників.

Так у ньому, зокрема, наголошується, що такі підприємства, які були залучені до виконання мобілізаційних завдань/замовлень, повинні подати свої пропозиції щодо бронювання безпосередньо до Мінагрополітики. У даних пропозиціях керівником підприємства в обов’язковому порядку зазначаються відповідні обґрунтуваннями, а також документи, які доводять отримання даним підприємством від органів державної влади мобілізаційних завдань/замовлень.

З метою своєчасного прийняття рішення щодо бронювання, керівникові підприємства необхідно  надіслати в електронній формі наступні документи:

  • супровідний лист у якому  обґрунтовуються пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних(у форматі Excel та у форматі pdf з підписом керівника), вказано електронну адресу, ПІБ контактних осіб та номери їх телефонів;
  • копію договору про виконання мобілізаційних завдань/замовлень;
  • копію листа обласної військової адміністрації або Київської міської військової адміністрації про підтвердження наявності у підприємства мобілізаційних замовлень/завдань.

Надсилати такі листи необхідно на наступну електронну адресу-[email protected].

Важливо! Якщо, такі пропозиції уже були подані раніше, до оновлення процедури та не містять належного обґрунтування і підтвердження виконання підприємством мобілізаційних завдань/замовлень, то такі документи необхідно подати повторно з дотриманням оновленої процедури.

Варто зауважити і про те, що Міністерство оборони України не погоджує бронювання посади тих працівників, які не є визначальними для забезпечення сталого функціонування підприємств,  не є дефіцитними на ринку праці та можуть бути замінені громадянами, що не є військовозобов’язаними або які не відносяться до професій, що забезпечують виробництво продовольства.

Строк, на який працівник отримує відстрочку, вказуєтьсяу рішенні, проте він не може перевищувати термін у шість місяців. Дане рішення може буди анульоване і до закінчення встановленого строку у таких випадках:

  • працівника звільнено/переведено на іншу посаду;
  • підприємство було ліквідоване;
  • мобілізаційне завданнябуло завершене, або скасоване.

 


Порядок надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 331 затверджено Порядок надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні, яким визначено умови, механізм виплати та порядок використання коштів для надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за кожну працевлаштовану особу з числа ВПО внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні.

Компенсація витрат надається роботодавцю, крім роботодавців, які є бюджетними установами, фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування, за кожну працевлаштовану особу на умовах строкового або безстрокового трудового договору (контракту), гіг-контракту, зокрема за сумісництвом, у разі перебування роботодавця на обліку як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, якщо розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не є нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством та у разі подання в установленому законодавством порядку податкової звітності за IV квартал 2021 р. або річної звітності за 2021 рік.

Компенсація витрат надається у розмірі 6500 гривень щомісяця за кожну працевлаштовану особу, за яку роботодавцем сплачується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, на період воєнного часу та протягом 30 календарних днів після його скасування або припинення.

Загальна тривалість надання компенсації витрат не може перевищувати двох місяців з дня працевлаштування особи.

Для отримання компенсації витрат роботодавець не раніше, ніж через п’ять календарних днів після працевлаштування особи подає до центру зайнятості за місцем свого знаходження заяву про компенсацію витрат в електронній формі - через Єдиний державний веб-портал електронних послуг або в паперовій формі - особисто під час відвідування центру зайнятості або на адресу електронної пошти відповідного центру зайнятості, до якої необхідно додати  копію наказу про працевлаштування особи, документ, що підтверджує працевлаштування на умовах, передбачених пунктом 2 Порядку надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні, відомості про працівників, які є застрахованими особами (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті), копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Для подання заяви через Портал Дія роботодавець створює особистий електронний кабінет користувача на Порталі Дія, проходить  електронну ідентифікацію та автентифікацію і заповнює, підписує та подає заяву, яка формується засобами Порталу Дія.

За наявності технічної можливості, формування заяви в електронній формі здійснюється з урахуванням відомостей, отриманих через Портал Дія з інших електронних інформаційних ресурсів або інформаційних систем органів державної влади у порядку інформаційної взаємодії.

Для визначення та підтвердження відомостей, зазначених роботодавцем у заяві, використовуються відомості, подані Пенсійним фондом України, які поновлюються щомісяця до 10 числа. Пенсійний фонд України формує та передає Мінцифри інформацію про застрахованих осіб, працевлаштованих у відповідного страхувальника, що містить актуальні відомості на дату та час її формування. Після підтвердження відомостей, зазначених роботодавцем у заяві, інформація про подані заяви вноситься до Реєстру роботодавців отримувачів компенсації витрат. Мінцифри кожного дня, крім святкових та вихідних днів, шляхом інформаційної взаємодії подає Державному центру зайнятості Реєстр роботодавців отримувачів компенсації витрат з відомостями за попередню добу, сформований засобами Порталу Дія, з накладеною кваліфікованою електронною печаткою технічного адміністратора Порталу Дія. Роботодавцю автоматично засобами Порталу Дія надходить повідомлення про результати обробки інформації для отримання компенсації витрат. Рішення щодо надання або відмову у наданні компенсації витрат приймається регіональним центром зайнятості та оформлюється відповідним наказом протягом п’яти календарних днів після отримання заяви від роботодавця (крім подання заяви через Портал Дія).

Повідомлення про прийняте рішення щодо надання компенсації витрат або про відмову у її наданні надсилається роботодавцю протягом трьох календарних днів у спосіб, обраний роботодавцем для подання заяви (крім подання заяви через Портал Дія). Регіональний центр зайнятості здійснює перерахування коштів роботодавцю за перший місяць роботи працівника протягом п’яти робочих днів після прийняття рішення щодо надання компенсації витрат або отримання відомостей з Реєстру роботодавців отримувачів компенсації витрат через Портал Дія. У разі припинення трудових відносин, зокрема розірвання строкового або безстрокового трудового договору (контракту), гіг-контракту, зокрема за сумісництвом, до завершення строку виплати компенсації витрат, роботодавець протягом п’яти робочих днів з дня такого припинення зобов’язаний повернути суму невикористаної компенсації витрат на рахунок регіонального центру зайнятості. Сума, що підлягає поверненню, визначається як різниця між сумою компенсації витрат (6500 гривень) та її розміром, розрахованим пропорційно відпрацьованому працівником часу на місяць.

Для отримання компенсації витрат за другий місяць роботодавець підтверджує продовження зайнятості осіб, стосовно яких прийнято рішення щодо надання компенсації витрат, засобами Порталу Дія або шляхом подання повідомлення центру зайнятості (безпосередньо або на адресу електронної пошти). Регіональний центр зайнятості здійснює перерахування коштів роботодавцю за другий місяць роботи працівника протягом п’яти робочих днів після надходження повідомлення про підтвердження продовження зайнятості цих осіб.

Спори, що виникають з питань надання та цільового використання коштів для надання компенсації витрат, розглядаються в установленому законодавством порядку


Умови призначення, тривалість та розмір допомоги по безробіттю

У березні 2022 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, якою визначив порядок реєстрації безробітних, нарахування та виплату допомоги по безробіттю під час війни. 

Громадяни, які втратили роботу вправі звернутись за виплатою допомоги по безробіттю. Відповідно до статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Для цього необхідно подати до Державної служби зайнятості заяву про надання статусу безробітного чи про припинення реєстрації безробітного та заяву на призначення допомоги по безробіттю.

У даний час зробити це можливо  за допомогою електронних сервісів Державної служби зайнятості або  мобільного застосунку «Дія».

Держаною службою зайнятості розроблено покрокову інструкцію для отримання статусу безробітного. Даною інструкцією визначено також альтернативні способи подачі заяви для громадян, які перебувають на території бойових дій або на тимчасово окупованій території  для отримання статусу безробітного:

  1. можна заповнити відповідні заяви онлайн та надіслати через електронні сервіси Держслужби зайнятості: 

  2. про надання/поновлення/призначення
     статусу безробітного (за QR-кодом) 

  3. про виплату допомоги по безробіттю
      (за QR-кодом ).

  4. Якщо можливості заповнити заяви онлайн немає, можна їх завантажити, після чого роздрукувати, заповнити, підписати, сфотографувати та відправити в електронній формі Держслужбі зайнятості. У темі листа слід обов’язково вказати слово “реєстрація”, прізвище, ім’я, по батькові.

Якщо громадянин перебуває на безпечній території у Україні та бажає отримати статус безробітного, йому необхідно звернутись із заявою до найближчого центру зайнятості або подати таку заяву за допомогою мобільного застосунку «Дія».

У Міністерстві економіки   повідомляється, що допомога з безробіття виплачуватиметься після реєстрації через портал або додаток “Дія” чи електронні сервіси служби зайнятості. У областях, де центри зайнятості не можуть забезпечити фінансування допомоги, перерахування коштів буде здійснюватись АТ “Ощадбанк” на банківський рахунок заявника або шляхом переказу через міжнародну платіжну систему “My Transfer”.

Розмір допомоги з безробіття, її тривалість та умови розраховуються з огляду на трудовий стаж людини, підстави звільнення та розмір зарплати, яку вона отримувала.

Статтею 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу, але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням Фонду для цієї категорії осіб:

  • до 2 років - 50 відсотків;

  • від 2 до 6 років - 55 відсотків;

  • від 6 до 10 років - 60 відсотків;

  • понад 10 років - 70 відсотків.

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру:

  • перші 90 календарних днів - 100 відсотків;

  • протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків;

  • у подальшому - 70 відсотків.

Законодавством передбачено випадки припинення виплати допомоги по безробіттю. Серед них:

  • працевлаштування безробітного;

  • поновлення безробітного на роботі за рішенням суду;

  • призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу;

  • подання письмової заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

  • подання письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості;

  • закінчення строку їх виплати;

  • зняття з обліку за невідвідування без поважних причин державної служби зайнятості протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про виплату допомоги по безробіттю (крім періоду дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб); 

  • та інші випадки, передбачені у статті 31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Припинення реєстрації безробітного в центрі зайнятості можливе також в разі його відмови від виконання суспільно-корисних робіт. Тож не працевлаштовані українці, які отримують державну допомогу, зобов’язані брати участь у таких роботах на вимогу військового командування або органів місцевого самоврядування.

 


Зміни щодо порядку здійснення виконавчого провадження під час воєнного стану

Із введенням воєнного стану в Україні, було внесено зміни та уточнення до нормативно-правових актів, які регулюють засади виконавчого провадження. 

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 року № 198-р «Про забезпечення здійснення розрахунків населення в умовах воєнного стану» з метою, в умовах воєнного стану, забезпечення життєдіяльності населення дозволити фізичним особам здійснювати видаткові операції з рахунків, на які накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, без урахування такого арешту за умови, якщо сума стягнення за виконавчим документом щодо такої особи не перевищує 100 000 (сто тисяч) гривень. 

26 березня 2022 року вступив в дію Закон від 15 березня 2022 № 2129-IX «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», на підставі якого було внесені наступні зміни.

Фізичні особи (українці), на рахунки яких було накладено арешт органами державної виконавчої служби чи приватними виконавцями, можуть користуватися своїми коштами. Сума стягнення за виконавчим документом не має перевищувати 100 000 грн.

Що стосується юридичних осіб – боржників то операції з рахунків, на які органами державної виконавчої служби чи приватними виконавцями  накладено арешт, будуть здійснюватись видатки лише для виплати заробітної плати в розмірі не більше 5 мінімальних розмірів заробітної плати в місяць на одного працівника даної юридичної особи, та сплати податків, зборів а також єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Також, припиняється стягнення заборгованості з заробітної плати, пенсії, стипендії та іншого доходу боржника виключенням є стягнення на сплату аліментів та коли боржником є  громадянин російської федерації.

За рішеннями про стягнення аліментів, підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці, які здійснюють відрахування з заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, перераховують стягнуті кошти на визначений у заяві або зверненні стягувача рахунок, а у разі відсутності реквізитів рахунка стягувача на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Постановою Кабінету Міністрів від 03.03.2022 № 187 накладено мораторій (заборону) на стягнення грошових та інших зобов'язань, кредиторами (стягувачами) за якими є російська федерація або особи, пов'язані з державою-агресором. 

Однак існують виключення. Мораторій не застосовується:

- до громадян російської федерації, якщо вони проживають на території України на законних підставах; 

- до юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером) яких є виключно громадяни російської федерації та /або виключно громадяни України та громадяни російської федерації, які проживають на території України на законних підставах. 

Вищевказані зміни діятимуть до припинення чи скасування воєнного стану.

 


Безоплатна правова допомога в умовах воєнного

стану

Під час війни у людей виникає безліч правових питань:

  • як перетинати державний кордон?

  • як платити комуналки?

  • як отримати статус ВПО або біженця?

  • як захистити трудові права?

На всі ці та інші запитання вам дадуть відповідь юристи системи безоплатної правової допомоги, а окремим категоріям ще й допоможуть захистити свої права в суді.

Як отримати безоплатну правову допомогу?

Телефоном:

За номером 0 800 213 103 надаються консультації та роз’яснення з правових питань, додаткові відомості про надання безоплатної правової допомоги тощо. Дзвінки у межах України безкоштовні. Дзвінки з-за кордону – за номером  +38 (044) 363 10 41 (вартість дзвінка за тарифами оператора).

Онлайн

Отримати онлайн правову допомогу  можна у кабінеті клієнта на сайті системи БПД, у мобільних застосунках «Безоплатна правова допомога» або «Твоє право», у Телеграм та Вайбер. Посилання тут - https://linktr.ee/legalaid.gov.ua

 У бюро правової допомоги та в консультаційних пунктах

Система БПД має розгалужену мережу по всій Україні. На жаль, через військові дії частина бюро правової допомоги закрита. Проте бюро правової допомоги працюють, де тільки це можливо.

Працівники системи БПД працюють і в