A A A K K K
для людей із порушенням зору
Залозецька громада
Тернопільська область, Тернопільський район

Герб селища Залізці


Слово ГЕРБ через польську мову прийшло до нас із німецької і походить від німецького ERBE, що в буквальному перекладі означає спадщина. В 1520р наше селище вже мало свій герб, на якому була зображена його покровителька, адже в геральдиці міст і містечок України в середні віки найбільш поширеними були релігійні символи. За тіло герба був обраний німецький щит, який також переважно використовувався у міській геральдиці України до останньої чверті ХVIII ст. На щиті блакитної барви у золотому сяйві зображена Матір Божа із немовлям Ісусом, під нею срібний півмісяць, обернений рогами догори. Це зображення використовується як символ опіки та охорони містечка вцілому.

Із часу заснування Залізців і до нинішніх днів пройшло понад пів-століття. За цей час дуже багато змінилося, як у житті нашого народу, краю, держави, так і в житті нашого містечка. Вже кілька разів помінялися суспільно-політичний устрій, соціально-економічні взаємини, етнічний склад міщан, зрештою помінялася державна мова та мова спілкування.

Виходячи із засад еволюційного поступу, з метою збереження історичних та національно-культурних традицій, керуючись статтею 22 Закону України «Про місцеве самоврядування в Укаїні», взявши за основу та враховуючи ідею герба селища затвердженого в 1520 році, відповідно опрацювавши його форми та символи, Залозецька селищна рада вирішила затвердити вдосконалений герб нашого містечка.(12-та сесія 4-го скликання від 31.03.2004р.).

Отже, не порушивши норм та законів геральдики, за рахунок стилізації сяйва та фігур Матері Божої і немовляти Ісуса Христа, герб став одномовним. Розміщення фігур Христа та Матері Божої на центральній вісі герба ще більш промовисто говорить про значення нашої заступниці, як Богородиці. Нове осмислення ідеї герба та інтерпритації фігур говорить про те, що він, як спадщина в часі вдосконалюючись у формах, зберігає у недоторканості свою первинну ідею.


*    *   *
 

Історичні відомості селища


Залізці розташовані по обидва боки річки Серет. На східних околицях селища в неї впадає ріка Гук. На правому березі ріки Серет знаходяться Старі Залізці, на лівобережжі — Нові Залізці, хоча адміністративно — це один населений пункт площеє 2,7км². Частина селища прилягає до мальовничого ставу, який тягнеться аж до с. Чистопади. Раніше став був значно більший, він пролягав від Залозець до с. Ратищі.

Історія Залізців нараховує вже понад п’ять віків. Перша згадка про це поселення над Серетом належить до 1477р. коли воно мало назву Розточа. Вже в 1483році його згадують під сучасною назвою. Тоді Залізці були частиною Олеських маєтностей. В документі уточнення кордону між Польщею і Великим Князівством Литовським (1546 р.) вказано, що Залізці заклав пан Мартин. Напочатку XVI ст. король Сигізмунд I Старий подарував ці землі Мартину Каменецькому, який сприяв будівництву замку (за іншою версією, Мартин Каменецький став дідичем після одруження з донькою Петра Сененського Ядвигою). Після смерті Мартина Каменецького дідичем став його син Ян — ймовірно, подільський воєвода.

1516 року Залізці отримали статус міста, 1520 року — магдебурзьке право. У 1578р. рідні брати Ян та Альберт (Войцех) Каменецькі (сини ротмістра Ян Каменецького, який помер 5 лютого 1560 р.) поділили спадок: віддали Залізці разом з селами Гаї-за-Рудою та Гаї-Розтоцькі (Гаї Залозецькі) у власність молодшому брату Станіславу (мав посаду львівського підкоморія).

Після Каменецьких власниками містечка були родини князів Вишневецьких, Олеських, згодом — львівського старости Єжи Мнішека.

1603 року перед походом на Москву в Залізцях перебував Лжедмитрій I. 1604 — Єжи Мнішек, для допомоги Лжедмiтрію I, своєму зятеві, захопити московський престол, заставив містечко за 40 тис. злотих угорському магнатові Ю. Другету. Після цих подій Залізці перейшли у власність Вишневецьких.

1649 полк Максима Кривоноса здобув місцевий замок. 1675 року татари, не взявши фортеці, знищили будівлі та посіви, тому 1677 року польський сейм звільнив жителів містечка від сплати податків на 12 років.

Під час Північної війни 1705–1712років, 3алізці зазнали частих нападів і руйнувань.1743 року перейшли у власність до Потоцьких (до гетьмана коронного Юзефа Потоцького), які 1768 року продали містечко М. Ронікерові.

1772 року 3алізці прилучені до Австрії. Містечко належало до Бродівського, а від 1788 — Золочівського округів (циркулів). Від 1790 — власність графа Ігнація Мончинського, його сина Матеуша, пізніше — В. Дідушицького.

У середині XVIII століття в 3алізцях споруджено суконну фабрику, а в другій половині XIX ст. збудовані водяний млин, цегельня, винокурний завод.

Під час І світової війни 3алізці зазнали значних руйнувань, населення було евакуйоване.

Від вересня 1920 містечко було під владою Польщі. Діяли «Просвіта», «Сокіл», «Відродження» та інші українські товариства.

17 вересня 1939 в 3алізці увійшла Червона Армія. У січні 1940 р. створено Заложцівський район (існував до кінця 1962 р., коли 3алізці перейшли до 3борівського р-ну). Від 9 липня 1941 до 23 березня 1944 р. 3алізці перебували під німецько-нацистською окупацією. 7 березня 1944 р. 3алізці ненадовго зайняв партизанський загін М. Шукаєва.

У 1961 р. 3алізцям надано статус селища міського типу.

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Створення нового проекту

Увага! З метою недопущення маніпуляцій суспільною думкою редагування ТА ВИДАЛЕННЯ даного проекту після його збереження буде не можливим! Уважно ще раз перевірте текст на предмет помилок та змісту.

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Авторизація

УВАГА!

Шановні користувачі нашого сайту. В процесі авторизації будуть використані і опубліковані Ваші:

Прізвище, ім'я та по батькові, а також регіон прописки.

Решта персональних даних не будуть зберігатися і не можуть бути використані без Вашого відома.