A A A K K K
для людей із порушенням зору
Залозецька громада
Тернопільська область, Тернопільський район

Консультує Головне територіальне управління юстиції у Тернопільській області

ПОСИЛАННЯ НА САЙТ ГОЛОВНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ ЮСТИЦІЇ У ТЕРНОПІЛЬСЬКІЙ ОБЛАСТІ

http://terjust.gov.ua




 

Змінено формуляр звернення до Європейського суду з прав людини

 

Європейський суд з прав людини (далі – Суд) оприлюднив новий формуляр заяви зі змінами, які стосуються електронного спілкування між представником і Судом (використання системи eComms).

спілкуватися з Судом електронними засобами. Цей спосіб надсилання та отримання документів в електронному вигляді може бути запроваджений за ініціативою Суду лише на процедурному етапі комунікації, тобто, коли про заяву було повідомлено уряду-відповідачу та коли необхідно надати свої зауваження.

Оновлення розміщено на сторінках 3 і 4 формуляру заяви, відповідно змінилася нумерація пунктів, інших істотних змін формуляр не зазнав.

Новий формуляр заяви розміщено на офіційному сайті Суду за посиланням

https://www.echr.coe.int/Pages/home.aspx?p=applicants/forms/ukr&c=

Зверніть увагу, що формуляр працюватиме коректно тільки з програмою Adobe Reader 9 чи з пізнішою версією і підтримується лише операційними системами Windows і Mac OS X. Будь ласка, переконайтеся, що програма Adobe Reader встановлена на вашому комп'ютері (завантажити програму можна на сайті www.adobe.com).

 




ПАВЛО ПЕТРЕНКО: ПРОВІДНІ БІЗНЕС-АСОЦІАЦІЇ ПІДТРИМАЛИ ЗАКОНОПРОЕКТ 9311 #РЕЙДЕРСТВОСТОП

Представники провідних бізнес-асоціацій Американської торговельної палати в Україні (АСС), Європейської Бізнес Асоціації (ЕБА), Спілки українських підприємців (СУП), Офісу ефективного регулювання BRDO та Офісу Бізнес-омбудсмена підтримали законодавчі ініціативи, спрямовані на посилення боротьби з рейдерськими атаками на підприємства та майно громадян.

«Міністерство юстиції разом з народними депутатами та представниками провідних бізнес-асоціацій, які представляють інтереси не окремих профільних спільнот, а реального українського бізнесу, розробили низку новацій, які покликані знизити ризики рейдерських захоплень підприємств. Зокрема, ми вирішили прибрати зі списку суб’єктів реєстрації державні та комунальні підприємства», - зазначив Міністр юстиції Павло  Петренко.

Також серед новацій законопроекту - запровадження обов’язкового підвищення кваліфікації державних реєстраторів, право оренди в реєстрі збігатиметься з терміном дії договору, страхування від підробки підпису на договорі, укладеному в простій письмовій формі, припинення старих, недійсних обтяжень та захист права власності на частку у статутному капіталі юридичної особи.

Міністр нагадав, що раніше Кабінет міністрів вже підтримав дві ініціативи Мін’юсту, що ліквідують частину лазівок, якими користувалися рейдери раніше.

«Не чекаючи на прийняття законодавчих змін, Уряд підтримав нашу ініціативу внести зміни до низки постанов, які ліквідовують можливість створювати філії комунальних підприємств в інших регіонах. Наразі такі філії перебувають поза законом. Так само члени Кабміну прийняли рішення про те, що реєстратори, які отримують доступ до професії, мають здавати відповідний кваліфікаційний іспит», - наголосив очільник Мін’юсту.

Ключові бізнес-асоціації позитивно оцінили зміни, які пропонуються законопроектом 9311 #РейдерствоСтоп.

Вимоги щодо оформлення скарги на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора речових прав на нерухоме майно

 

        Відповідно до пункту 3 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128 розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено, що подається виключно  у письмовій формі та повинна містити обов’язкові відомості, передбачені Законами України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закони), а також відомості про бажання скаржника та/або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.

         Перед розглядом скарги по суті комісія вивчає скаргу для встановлення:

  • чи віднесено розгляд скарги відповідно до Законів повноважень суб’єкта розгляду скарги (належний суб’єкт розгляду скарги);

  • чи дотримано вимоги Законів щодо строків подання скарги та вимог щодо її оформлення;

  • чи наявні (відсутні) інші скарги у суб’єкта розгляду скарги.

         У разі коли встановлено порушення вимог Законів щодо строків подання скарги та вимог щодо її оформлення, суб’єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії приймає мотивоване рішення про відмову у розгляді скарги без розгляду її по суті у формі наказу.

         Вимоги щодо оформлення скарги відповідно до частини 5 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»:

         Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;

3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;

4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

        До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника – довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

        Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.

        Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

 

Головне територіальне управління юстиції

у Тернопільській області

 

Головний спеціаліст відділу

розгляду звернень та забезпечення діяльності

комісії з питань розгляду скарг у сфері

державної реєстрації Управління державної

реєстрації Головного територіального

управління юстиції  у Тернопільській області                                       І.В. Риндич                                                                           

 

31.10.2018                                                                                                             

Застосування положень Конвенції з питань захисту прав людини та основоположних свобод: запитання та відповіді

 

Які права захищено Конвенцією та Протоколами до неї ?

Конвенція та Протоколи до неї закріплюють: право на життя (стаття 2 Конвенції), право на свободу і особисту недоторканість (стаття 5 Конвенції), право на справедливий суд (стаття 6 Конвенції), право на оскарження у справі про кримінальне правопорушення (стаття 2 Протоколу 7 до Конвенції), право на відшкодування у разі судової помилки у справі про кримінальне правопорушення (стаття 3 Протоколу 7 до Конвенції), право не бути притягнутим до суду або покараним двічі у справі про кримінальне правопорушення (стаття 4 Протоколу 7 до Конвенції), право на повагу до приватного і сімейного життя (стаття 8 Конвенції), право на свободу думки, совісті та віросповідання (стаття 9 Конвенції), право на свободу вираження поглядів (стаття 10 Конвенції), право на свободу зібрань та об’єднань (стаття 11 Конвенції), право на шлюб та рівноправність кожного з подружжя (стаття 12 Конвенції, стаття 5 Протоколу 7 до Конвенції), право на ефективний засіб юридичного захисту (стаття 13 Конвенції), право на захист власності (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції), право на освіту (стаття 2 Першого протоколу до Конвенції), право на вільні вибори (стаття 3 Першого протоколу до Конвенції), свобода пересування (стаття 2 Протоколу 4 до Конвенції).

Які заборони встановлено Конвенцією та Протоколами до неї ?

Конвенція та Протоколи до неї забороняють: катування і нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання (стаття 3 Конвенції), використання рабства і примусової праці (стаття 4 Конвенції), застосування покарання без закону (стаття 7 Конвенції), дискримінацію особи (стаття 14 Конвенції, Протокол 12 до Конвенції), застосування ув’язнення за борг (стаття 1 Протоколу 4 до Конвенції), вислання громадян (стаття 3 Протоколу 4 до Конвенції), колективне вислання іноземців (стаття 4 Протоколу 4), смертну кару або страту (Протокол 6 до Конвенції).

Проти кого можна застосовувати положення Конвенції  та протоколів до неї ?

Проти однієї чи декількох держав, на які поширюється дія Конвенції і котра/котрі, на Вашу думку (своєю дією або діями чи бездіяльністю, що стосувались безпосередньо Вас), порушили Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод.

Скарги мають стосуватися дій або бездіяльності одного або декількох органів влади держави, якої стосується заява (наприклад, судового або адміністративного органу).

Суд не може розглядати заяви проти приватних осіб або приватних організацій, таких як господарські товариства.

Яких питань може стосуватися заява ?

Ваша заява повинна стосуватися одного з прав, викладених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Порушення, на які Ви скаржитесь, можуть стосуватися широкого кола питань, таких як: катування чи нелюдське поводження з ув’язненими, законність тримання під вартою, порушення при розгляді цивільних чи кримінальних питань, дискримінація у здійсненні прав, викладених у Конвенції, батьківські права, право на повагу до приватного та сімейного життя, житла і кореспонденції, свобода вираження поглядів, свобода передавати чи отримувати інформацію, свобода участі у зібраннях та демонстраціях, вислання та екстрадиція, конфіскація майна та його вилучення.

Ви не можете скаржитися на порушення інших юридичних актів, крім Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема таких як Загальна декларація прав людини ООН чи Хартія основних прав ЄС.

 

При зверненні до Суду важливо пам’ятати, що до його компетенції відноситься розгляд та вирішення справ щодо порушень прав і свобод, що сталися або тривали після набрання чинності Конвенцією чи відповідним Протоколом для держави-учасниці. Європейський Суд не уповноважений скасовувати рішення чи закони, прийняті на національному рівні.

 

Звертаємо Вашу увагу на те, що наведений вище коментар не є консультацією і носить інформаційний характер.

 

Головне територіальне управління

юстиції у Тернопільській області

Як зареєструвати своє місце проживання у дачному (садовому) будинку?

 

Досить поширеною стала ситуація, коли громадяни на постійній основі проживають безпосередньо у власних дачних (садових) будинках, які як правило знаходяться на території садівничих товариств. Після проведення реконструкції таких будинків та підведення інженерних комунікацій, виникає можливість проживати в них не тільки в літній період, а й цілий рік.

З метою реалізації основних прав і свобод, до яких зокрема відносяться участь у виборах, одержання пенсій, інших соціальних послуг, а у більшості випадків – для отримання субсидії, власники таких будинків мають бажання зареєструвати в них своє місце проживання.

Для отримання можливості реєстрації місця проживання у будинку, його статус необхідно спочатку змінити з дачного (садового) на жилий. Переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки здійснюється безоплатно органами місцевого самоврядування села, селища, міста, з якими відповідні дачні поселення та садівничі товариства пов’язані адміністративно або територіально відповідно до Порядку переведення дачних і садових будинків, що відповідають державним будівельним нормам, у жилі будинки затвердженого, постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 р. № 321 (зі змінами).

Для застосування механізму переведення дачних і садових будинків у жилі будинки, необхідною передумовою є їх відповідність будівельним нормам. Тому, разом із заявою про переведення дачного чи садового будинку у жилий будинок, громадянин, який є його власником, або уповноважена ним особа подає до виконавчого органу місцевої ради звіт про проведення технічного огляду дачного чи садового будинку з висновком про його відповідність державним будівельним нормам і на підставі цього приймається рішення про переведення будинку у жилий.

При цьому, земельні ділянки, на яких вони розташовані, повинні мати цільове призначення «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд». Земельні ділянки садівничих товариств віднесені до категорії земель сільськогосподарського призначення і мають цільове призначення «для індивідуального садівництва», що передбачає право будівництва на ній саме дачного (садового) будинку, а тому переведення його у жилий фонд можливе після зміни цільового призначення землі на цільове призначення «для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд».

Зміна цільового призначення передбачає розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що здійснюється землевпорядною організацією. Виконавцем робіт у вибраній землевпорядній організації може бути тільки особа, яка має сертифікат інженера-землевпорядника. Перелік таких осіб розміщений на офіційному сайті Держгеокадастру за адресою: www.land.gov.ua («Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників» підрозділу «Сертифікація» розділу «Напрями діяльності»).

Рішення про переведення будинку у житловий є підставою для внесення відповідних змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (зі змінами).

 

Головне територіальне управління

юстиції у Тернопільській області

Консультує  Міністр юстиції Павло Петренко

 

Доброго дня, пане Міністре. Ми чекаємо через 6 місяців на первістка. Просимо Вас детально пояснити процедуру реєстрації. Бо від батьків допомоги не багато – все з їхнього часу змінилося, а друзі всі говорять по-різному. Дякую.

Тоня Симоненко

Що потрібно зробити після народження дитини?

Батьки зобов’язані не пізніше 1 місяця від дня пологів зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання одного з батьків або за місцем народження дитини. Заявниками можуть бути як батьки дитини, так й інші особи. Присутність обох батьків є обов’язковою, якщо батьки мають різні прізвища.Державна реєстрація проводиться з одночасним визначенням походження дитини та присвоєнням їй імені, прізвища та по батькові.

Як визначається походження дитини?

Походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини. Походження дитини від батька визначається на підставі свідоцтва про шлюб, якщо на час народження дитини мати перебувала з ним у шлюбі.  Якщо батьки не перебувають у шлюбі, походження дитини від батька визначається за письмовою заявою матері та батька дитини про визнання батьківства або за рішенням суду. При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків або відповідного рішення суду, запис про батька провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Які документи потрібні для реєстрації народження?

Одночасно із заявою про державну реєстрацію народження (усною або письмовою) для проведення державної реєстрації народження дитини подається: паспорт заявника, якщо заявниками є не батьки; документ, який підтверджує факт народження – медичний документ, виданий закладом охорони здоров'я; паспорти батьків або одного з них; документ, що підтверджує походження дитини від батька (свідоцтво про шлюб або спільна заява матері та батька дитини, або заява матері);  за відсутності документа закладу охорони здоров’я або медичної консультативної комісії, підставою для реєстрації народження є рішення суду про встановлення факту народження.

Як визначитися з ім’ям, прізвищем та по батькові дитини?

При державній реєстрації народження дитині присвоюється прізвище, ім’я та по батькові, які індивідуалізують особу, виділяють її з-поміж інших. Прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати й батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки або судом.

Ім’я дитини визначається за згодою батьків. Ім’я дитини, народженої жінкою, яка не перебуває у шлюбі, визначається матір’ю дитини. Дитині може бути дано не більше двох імен, якщо інше не випливає зі звичаю національної меншини, до якої належать мати або батько. Спір між батьками щодо імені дитини може вирішуватися органом опіки або судом. По батькові присвоюється за власним іменем батька. Якщо батько має подвійне ім’я, то по батькові дитині присвоюється за одним із них. На прохання батьків по батькові може також утворюватися згідно з національними традиціями або не присвоюватися взагалі. Якщо батьківство дитини не визнано, по батькові визначається за іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком.

 

Де працює послуга з прийому документів для реєстрації у пологових?

З метою створення сприятливих умов, спрямованих на спрощення доступу громадян до адміністративних послуг, в усіх регіонах України надається послуга щодо прийому документів для державної реєстрації народження та видачі відповідного свідоцтва безпосередньо в пологових будинках. Загалом у 477 медичних установах. За 2016-2017 роки цією послугою скористалися 238 166 громадян. Інформація про пологові будинки, в яких можна отримати свідоцтво про народження дитини, розміщена на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції (https://minjust.gov.ua).

Чи є покарання для батьків, які несвоєчасно зареєстрували дитину?

Несвоєчасна без поважної причини державна реєстрація батьками народження дитини в державних органах державної реєстрації актів цивільного стану тягне за собою накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 51 грн).

 

Пане міністре, живу у неприватизованій квартирі – все не було часу цим зайнятися. Підкажіть, будь ласка, як мені приватизувати житло.

Тетяна Литвин

Хто має право на приватизацію?

Громадяни України, які постійно проживають в квартирах (будинках) або перебували на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

Право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитку з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають у них.

Кожен громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз.

Які об'єкти не підлягають приватизації?

  1. квартири-музеї;

  2. квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв;

  3. квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, які перебувають в аварійному стані; квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного відселення.

Як можна приватизувати житло?

Варіант 1. Безоплатна передача громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сім'ї та додатково 10 квадратних метрів на сім'ю.

Варіант 2. Продаж надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, які мешкають в них або перебувають в черзі на поліпшення житлових умов.

Куди звернутися для приватизації?

Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває державний житловий фонд.

Які потрібно зібрати документи?

  1. оформлена заява на приватизацію;

  2. копія документа, що посвідчує особу;

  3. технічний паспорт на квартиру (будинок), жиле приміщення у гуртожитку;

  4. довідка про склад сім'ї та займані приміщення;

  5. копія ордера про надання житлової площі (копія договору найму у гуртожитку);

  6. документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду (довідка з попередніх місць проживання (після 1992 року) щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду);

  7. копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації;

  8. заява – згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію.

 

Кому може бути відмовлено у приватизації?

Громадянам, які:

  • проживають у гуртожитках менше ніж 5 років, без правових підстав;

  • проживають у гуртожитках, призначених для тимчасового проживання, у зв'язку з навчанням, перенавчанням чи підвищенням кваліфікації у навчальних закладах та у зв'язку з роботою (службою) за контрактом;

  • мешкають у спеціальних гуртожитках, призначених для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі і потребують поліпшення житлових умов або жила площа яких тимчасово заселена, або яким немає можливості повернути колишнє жиле приміщення;

  • потребують медичної допомоги у зв'язку із захворюванням на туберкульоз;

  • проживають у гуртожитках, що мають статус соціальних на день набрання Законом України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків".

Чи можна оскаржити відмову?

Спори щодо приватизації квартири (будинку), житлового приміщення в гуртожитку вирішуються в порядку цивільного судочинства.

Чи можна продати або подарувати приватизоване житло?

Власник приватизованого житла має право розпорядитися майном на свій розсуд. Він може продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укласти будь-які інші угоди, які не заборонені законом.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію?

Консультацію з цих питань Ви можете отримати в  Головному територіальному управлінні юстиції у Тернопільській області за адресою: м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8, тел. 52-22-92, 25-49-38, 52-25-65, 52-90-81.


Доброго дня, пане міністре! Знаю, що в кінці серпня почне діяти спеціальна процедура виїзду за кордон з дитиною, яка після розлучення батьків проживає з одним з батьків. Збираюся у вересні поїхати із сином за кордон на море. Підкажіть, будь ласка, що мені треба робити – по крокам. Дякую!

Ірина Кузьменко

 

Ми продовжуємо розвивати ініціативу #ЧужихДітейНеБуває, мета якої - захист прав найменших українців, наших дітей.

Дійсно, на початку липня Верховна Рада прийняла другий пакет законів, однією з найбільш резонансною нормою якого став виїзд дитини, яка проживає у неповній родині, за кордон. Дана норма вступить в силу вже 29 серпня.

 

Як змінилися норми щодо виїзду дитини за кордон при наявності боргу зі сплати аліментів?

Вже з лютого батьки, які проживають з дитиною, отримали змогу без перешкод виїжджати за кордон з дитиною, якщо другий з батьків має заборгованість з аліментів 6 і більше місяців.

У новому пакеті ми пішли далі.

Безперешкодно поїхати з дитиною в іншу країну тому з батьків, який проживає з дитиною, можна буде, якщо інший з батьків має заборгованість з аліментів 4 місяці. А для дітей з інвалідністю та тяжко хворих дітей – цей строк скорочено до 3 місяців.

Ці норми стосуються усіх поїздок, навіть тих, тривалість яких перевищує 1 місяць.

Які документи вам знадобляться? Для виїзду за межі країни треба взяти у місцевому органі державної виконавчої служби Мін’юсту або у приватного виконавця довідку про наявність заборгованості. При перетині кордону пред’явити цю довідку співробітникам прикордонної служби.

Якщо мова йде про виїзд з хворою дитиною, а борг становить рівно 3 місяці – необхідно також пред’явити документи, які підтверджують хворобу дитини.

 

Чи можна виїхати без дозволу другого з батьків, коли немає боргу зі сплати аліментів?

Так. Розробляючи другий пакет законів, ми передбачили можливість для батьків та матерів безперешкодно виїхати з дитиною за кордон строком до 1 місяця для відпочинку, лікування, спортивних змагань чи навчання.

Більше того, ми урівняли в правах обох батьків. Тобто з дитиною може виїхати як той з батьків, з ким живе малюк, так і той, хто живе окремо.

 

Як вивезти на короткий строк дитину за кордон тому з батьків, хто проживає з дитиною, без дозволу іншого?

Перш за все, хочу наголосити, що вивезти дитину може лише матір чи батько, яка не перешкоджає другому з батьків бачитися з малюком і брати участь у вихованні свого сина чи доньки.

За виконання першої умови достатньо поінформувати рекомендованим листом другого з батьків про тимчасовий виїзд дитини за межі України.

У листі має бути указана мета поїздки, куди їде дитина, а також на скільки покидає територію України. Єдиний виняток з цього правила – відсутність інформації про місце проживання другого з батьків.

При перетині кордону України прикордоннику необхідно пред’явити рішення суду про визначення місця проживання дитини або відповідний висновок органу опіки і піклування.

 

Як вивезти на короткий строк дитину за кордон тому з батьків, хто проживає окремо від дитини?

Для того, щоб скористатися правом поїздки з малюком за кордон той з батьків, який проживає окремо від дитини, повинен належно виконувати батьківські обов'язки і, що найголовніше, не мати заборгованості зі сплати аліментів.

Батько чи матір, які проживають окремо, мають право на виїзд малюка за кордон. Для цього слід рекомендованим листом надіслати відповідне звернення до того з батьків, з ким дитина проживає.

Якщо дозвіл не наданий впродовж 10 днів з моменту, коли ви отримали відмітку про вручення повідомлення, можете сміливо йти до суду.

В порядку спрощеного позовного провадження (за скороченою процедурою) суддя має розглянути вашу заяву та надати дозвіл на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.

При виїзді з України прикордонникам треба буде показати згоду другого з батьків на вивезення дитини або відповідне рішення суду.

Хочу наголосити, що повернутися в Україну треба до завершення строку, який вказаний у дозволі або визначений у рішенні суду.

Яке покарання за порушення строку вивезення дитини?

Аби збалансувати права й обов’язки батьків ми встановили реальну відповідальність для порушників.

За умисне порушення місячного строку встановлена адміністративна відповідальність - штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів, а це від 1700 до 3400 гривень.

Окрім цього, такі батько чи матір втратять на рік право виїзду за кордон з дитиною.

Завдяки другому пакету законодавчих ініціатив #ЧужихДітейНеБуває діти матимуть можливість виїхати за кордон для подорожей, лікування, спортивних змагань та навчання.  І не бути заручниками шантажу або суперечок між колишніми чоловіком та дружиною. Ще раз хочу подякувати всім, хто підтримував нашу команду на цьому шляху!

Якщо у вас залишились питання з цього приводу, будь ласка, звертайтесь до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103.

Захищаймо права разом!


Пане міністре, вітаю Вас! Багато в новинах говорили про те, що після прийняття законів про аліменти сильно зміняться правила про те, як виїхати з дитиною за кордон. Навіть казали, що можна буде поїхати з дитиною на море й тим, хто за рішенням суду живе не з дитиною. Я живу окремо і дуже хотів би знати, які нові правила виїзду і чи можу я поїхати на відпочинок з сином?

Віктор Дубенко

Як змінилися норми щодо тимчасового виїзду дитини за кордон при наявності боргу зі сплати аліментів?

Безперешкодно тимчасово поїхати з дитиною в іншу країну тому з батьків, який проживає з дитиною, можна буде, якщо інший з батьків, має заборгованість з аліментів 4 місяці. А для дітей з інвалідністю та тяжко хворих дітей – цей строк скорочено до 3 місяців.

Ці норми стосуються усіх поїздок, навіть тих, тривалість яких перевищує 1 місяць.

Для виїзду за межі країни необхідно мати рішення суду або органу опіки про визначення місця проживання дитини, документ, що підтверджує мету виїзду за кордон, а також взяти у місцевому органі державної виконавчої служби Мін’юсту або у приватного виконавця довідку про наявність заборгованості за 4 місяці, а в разі наявності інвалідності або тяжких захворювань у дитини – за 3 місяці. При перетині кордону пред’явити ці документи співробітникам прикордонної служби.

Якщо мова йде про виїзд з хворою дитиною, а борг становить рівно 3 місяці – необхідно також пред’явити документи, які підтверджують інвалідність або тяжке захворювання дитини.

 

Чи можна виїхати без дозволу другого з батьків, коли немає боргу зі сплати аліментів?

Розробляючи другий пакет законів, ми передбачили можливість для батьків та матерів, які проживають з дитиною безперешкодно виїхати з дитиною за кордон строком до 1 місяця для відпочинку, лікування, змагань чи навчання тощо.

Більше того, ми урівняли в правах обох батьків. З дитиною може виїхати як той з батьків, з ким живе малюк, так і той, хто живе окремо.

 

Як вивезти дитину за кордон тому з батьків, хто проживає з дитиною строком до 1  місяця?

Вивезти дитину може лише матір чи батько, яка не перешкоджає другому з батьків бачитися з малюком і брати участь у вихованні свого сина чи доньки. За виконання цієї умови достатньо поінформувати рекомендованим листом другого з батьків про тимчасовий виїзд дитини, якщо його місце проживання відомо. У листі має бути указана мета поїздки, куди їде дитина, а також на скільки покидає територію України.

При перетині кордону України прикордоннику необхідно пред’явити рішення суду або органу опіки про визначення місця проживання дитини та документи, які підтверджують мету виїзду та строк перебування за кордоном.

 

Як вивезти дитину за кордон тому з батьків, хто проживає окремо від дитини?

Для того, щоб скористатися правом поїздки з малюком за кордон той з батьків, який проживає окремо від дитини, повинен належно виконувати батьківські обов'язки і, що найголовніше, не мати заборгованості зі сплати аліментів.

Також слід рекомендованим листом надіслати відповідне звернення про отримання згоди до того з батьків, з ким дитина проживає. Якщо нотаріально посвідчену згоду не надано впродовж 10 днів з моменту, коли ви отримали відмітку про вручення повідомлення, можете сміливо йти до суду. За скороченою процедурою суддя має розглянути вашу заяву та надати дозвіл на виїзд дитини за кордон без згоди другого з батьків.

При виїзді з України прикордонникам треба буде показати нотаріально посвідчену згоду другого з батьків на вивезення дитини або відповідне рішення суду.

Хочу наголосити, що повернутися в Україну треба до завершення строку, який вказаний у нотаріально посвідченій згоді або визначений у рішенні суду.

 

Яке покарання за порушення строку вивезення дитини?

Аби збалансувати права й обов’язки батьків ми встановили реальну відповідальність для порушників.

За умисне порушення місячного строку встановлена адміністративна відповідальність - штраф від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів, а це від 1700 до 3400 гривень.

Окрім цього такі батько чи матір втратять на рік право виїзду за кордон з дитиною, крім випадку, коли є нотаріально посвідчена згода на виїзд дитини другого з батьків.

Завдяки другому пакету законодавчих ініціатив #ЧужихДітейНеБуває діти матимуть можливість виїхати за кордон для подорожей, лікування, спортивних змагань та навчання. Ще раз хочу подякувати всім, хто підтримував нашу команду на цьому шляху!

 

Куди звертитися за більш детальними консультаціями?

Оскільки кожна конкретна справа вимагає індивідуального підходу та ознайомлення з  документами, зверніться до одного з бюро чи центрів безоплатної правової допомоги Міністерства юстиції. Взнати адресу найближчого можна за телефоном гарячої лінії 0(800) 213-103.


Що передбачає другий пакет законів #ЧужихДітейНеБуває?

 

25 липня 2018 року Президент України підписав другий пакет законів #ЧужихДітейНеБуває № 8296, № 8295, № 8294.

Вже за 30 днів після офіційної публікації Законів більшість їх норм вступають в дію на користь українських дітей та відповідальних батьків. Протягом цих 30 днів Уряд та Міністерство юстиції України розроблять всі необхідні підзаконні акти задля того, щоб з першого дня дії норм Законів #ЧужихДітейНеБуває українські діти та їхні батьки змогли використовувати розроблені новації на практиці.

Внесені зміни до законодавства відтепер передбачають дієвий механізм притягнення до юридичної відповідальності осіб за несплату аліментів, посилення відповідальності неплатників аліментів, збільшення мінімального рівня фінансової підтримки дітей, які проживають в неповних сім’ях, та запровадження пільг і стимулів для батьків, які сумлінно виконують свій обов’язок.

Прийняті законодавчі акти гарантують гідне фінансове утримання дітей, які проживають в неповних сім’ях, запроваджують систему мотивації батьків, які сумлінно виконують свої обов’язки та вкладають кошти у розвиток власних дітей. Для таких батьків, зокрема, передбачені податкові пільги та інші преференції.

Також серед новацій:

  • Система додаткових фінансових санкцій до неплатників аліментів у розмірі від 20% до 50% від суми боргу у разі його накопичення більше 1 року.

  • Система автоматизованого арешту коштів боржників.

  • Притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які ухиляються від суспільно корисних робіт.

  • Обов’язок засуджених працювати, щоб забезпечити сплату аліментів.

  • Особи, які хочуть посісти керівні посади на держслужбі, повинні будуть подати довідку про те, що вони не мають боргів по сплаті аліментів перед дітьми більше 6 місяців.

  • Звільнення чиновників, які мають заборгованість зі сплати аліментів більше 12 місяців.

  • Застосування обмежень Законів #ЧужихДітейНеБуває до батьків, які не платять аліменти дітям з інвалідністю або тяжко хворим дітям вже після того, коли борг перевищить суму за 3 місяці.

 

Головне територіальне управління юстиції у Тернопільській області


Що передбачає другий пакет законів #ЧужихДітейНеБуває?

 

25 липня 2018 року Президент України підписав другий пакет законів #ЧужихДітейНеБуває № 8296, № 8295, № 9294.

Вже за 30 днів після офіційної публікації Законів більшість їх норм вступають в дію на користь українських дітей та відповідальних батьків. Протягом цих 30 днів Уряд та Міністерство юстиції України розроблять всі необхідні підзаконні акти задля того, щоб з першого дня дії норм Законів #ЧужихДітейНеБуває українські діти та їхні батьки змогли використовувати розроблені новації на практиці.

Внесені зміни до законодавства відтепер передбачають дієвий механізм притягнення до юридичної відповідальності осіб за несплату аліментів, посилення відповідальності неплатників аліментів, збільшення мінімального рівня фінансової підтримки дітей, які проживають в неповних сім’ях, та запровадження пільг і стимулів для батьків, які сумлінно виконують свій обов’язок.

Прийняті законодавчі акти гарантують гідне фінансове утримання дітей, які проживають в неповних сім’ях, запроваджують систему мотивації батьків, які сумлінно виконують свої обов’язки та вкладають кошти у розвиток власних дітей. Для таких батьків, зокрема, передбачені податкові пільги та інші преференції.

Також серед новацій:

  • Система додаткових фінансових санкцій до неплатників аліментів у розмірі від 20% до 50% від суми боргу у разі його накопичення більше 1 року.

  • Система автоматизованого арешту коштів боржників.

  • Притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які ухиляються від суспільно корисних робіт.

  • Обов’язок засуджених працювати, щоб забезпечити сплату аліментів.

  • Особи, які хочуть посісти керівні посади на держслужбі, повинні будуть подати довідку про те, що вони не мають боргів по сплаті аліментів перед дітьми більше 6 місяців.

  • Звільнення чиновників, які мають заборгованість зі сплати аліментів більше 12 місяців.

  • Застосування обмежень Законів #ЧужихДітейНеБуває до батьків, які не платять аліменти дітям з інвалідністю або тяжко хворим дітям вже після того, коли борг перевищить суму за 3 місяці.

 

Головне територіальне управління юстиції у Тернопільській області

 


Пане міністре, на жаль, чоловік підіймає на мене руку. По допомогу не маю до кого звернутись. Боюсь, що може побити й дитину. Що робити? До кого звертатися?

Ірина Бусол

 

 

Яким може бути насильство в сім’ї?

 

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

 

Сексуальне насильство - будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності.

 

Психологічне насильство - словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.

 

Економічне насильство - умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.

 

 

 

 

Куди звертатись, якщо зазнали насильства?


 

Облік і розгляд заяв та повідомлень про застосування домашнього насильства проводиться суб'єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству:

- районними, районними у містах Києві і Севастополі державними адміністраціями та виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад;

- службами у справах дітей;

- загальними та спеціалізованими службами підтримки постраждалих осіб (центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді; притулки для дітей; центри соціально-психологічної реабілітації дітей; соціально-реабілітаційні центри (дитячі містечка); центри соціально-психологічної допомоги; територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг); інші заклади, установи та організації, які надають соціальні послуги);

- уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України;

- судом (у випадку заяви про видачу обмежувального припису стосовно кривдника);

- цілодобовим кол-центром з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей.

 

Які необхідно подати документи?

Допомога постраждалим особам надається за місцем звернення.

Працівником суб'єкта, що здійснює заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі  вносяться відомості зокрема про:

особу, яка повідомила про вчинення насильства (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; місце проживання; номер контактного телефону), - за згодою;

постраждалу особу (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; стать; громадянство; місце проживання; місце навчання та/або місце роботи; номер контактного телефону) - за згодою;

кривдника (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; стать; громадянство; місце проживання; місце навчання та/або місце роботи; номер контактного телефону) та про характер відносин між кривдником і постраждалою особою;

випадок домашнього насильства, насильства за ознакою статі (дата вчинення; місце вчинення; форма домашнього насильства; вид шкоди чи страждань, завданих внаслідок насильства за ознакою статі; короткий опис);

потреби постраждалої особи.

 

У заяві до суду про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) заявника та заінтересованої особи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, у разі якщо заява подається особою, яка може бути заявником, у розумінні статті 350 -2 Цивільного процесуального кодексу України, - процесуальне становище особи, яка подає заяву, із зазначенням її імені (прізвища, імені та по батькові), місця проживання чи перебування, поштового індексу, відомих номерів засобів зв'язку та адреси електронної пошти, а також ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) дитини або недієздатної особи, в інтересах якої подається заява, місце її проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, якщо такі відомі;

3) обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).

 

 

 

Як довго розглядаються заяви?

У разі виявлення фактів домашнього насильства стосовно дітей або отримання відповідних заяв чи повідомлень не пізніше однієї доби повідомляється служба у справах дітей, уповноважені підрозділи органів Національної поліції України.

 

У разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України кривднику виноситься терміновий заборонний припис.

 

Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.

 

 

 

Що робити у разі отримання тілесних ушкоджень?

              Установи і заклади охорони здоров'я у разі виявлення тілесних ушкоджень забезпечують в установленому порядку проведення медичного обстеження постраждалих осіб, а у разі ушкоджень сексуального характеру направляють постраждалих осіб на тестування на ВІЛ-інфекцію.

Уповноважені підрозділи органів Національної поліції, зокрема, вживають заходи для припинення домашнього насильства та надання допомоги постраждалим особам,  забезпечують інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися, винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників, взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством, анулювання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством.

 

Яка відповідальність за вчинення насильства?

 

За вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування законодавством встановлено відповідальністьу видінакладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб. А у разі вчинення тих самих дій особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі правопорушення передбачено відповідальністьу виді штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

Кримінальна відповідальність при проявах домашнього насильства настає за вчинення легких тілесних ушкоджень, умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень, побоїв і мордувань тощо відповідно до кримінального кодексу.

 

Разом з тим, Верховною Радою прийнято Закон України від 06 грудня 2017 року № 2227-VIII «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами», який набирає чинності через рік з дня його опублікування, та передбачає зміни до Кримінального кодексу України, а саме доповнення новою статтею 1261, якою встановлюється кримінальна відповідальністьза домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи. За такі дії особа буде нести покарання у виді громадських робіт на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до двох років.


Доброго дня! Мій чоловік зовсім забув про свою дитину – вже 10 років не приймає жодної участі у її житті. Підкажіть чи можна його позбавити батьківських прав і як це зробити?

Олена Михайлок

Інститут позбавлення батьківських прав залишається виключним, крайнім заходом впливу на батьків, які недобросовісно виконують свої обов’язки щодо виховання та утримання своїх дітей.

Що може стати причиною позбавлення батьківських прав?

Сімейний кодекс містить виключний перелік підстав позбавлення батьківських прав, якщо батьки:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров’я і протягом 6 місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Що потрібно для позбавлення батьківських прав?

Для позбавлення батьківських прав необхідно:

  • встановити, що особа свідомо порушує батьківські обов’язки, злісно не виконує вимоги та рекомендації органів опіки і піклування, служб у справах неповнолітніх, навмисно ухиляється від лікування;

  • звернутись до органу опіки та піклування з тим, щоб отримати висновок щодо умов життя і виховання дитини, поведінку батьків, їх взаємини з дітьми та відношення до виконання своїх батьківських обов'язків;

  • звернутись до суду з заявою про позбавлення батьківських прав.

 

Хто може звернутися до суду?

Суд розглядає справи про позбавлення батьківських прав розглядаються за заявою:

  1. одного із батьків, опікуна, піклувальника, особи в сім’ї якої проживає дитина;

  2. закладу охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу, в якому вона перебуває;

  3. органу опіки та піклування;

  4. прокурора;

  5. самої дитини, яка досягла чотирнадцяти років.

Справи про позбавлення батьківських прав розглядає суд за місцем реєстрації того з батьків, якого хочуть позбавити прав.

При розгляді судом таких питань є обов’язковою участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо обставин справи.

Які права втрачають батьки, позбавлені батьківських прав?

1) особисті немайнові права щодо дитини (наприклад, право вирішувати питання виховання дитини та навіть вільно спілкуватися з нею, право давати дозвіл на зміну дитиною свого імя прізвища чи імені, право визначати місце проживання дитини та дозволяти чи забороняти її виїзд закордон тощо);

2) перестають бути законним представником дитини (не можуть представляти без окремої довіреності її інтереси в судах чи інших органах);

3) втрачають права на будь-які пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми;

4) не можуть бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником (тобто не зможуть усиновити іншу дитину);

5) не можуть одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вони могли б мати у разі своєї непрацездатності; 

6) втрачають інші права, засновані на спорідненості з дитиною (наприклад, їх дитина може бути усиновлена без їх згоди, як батьків);

7) втрачають право на спадкування після дитини (крім випадків, коли це передбачене заповітом дитини).

Слід зауважити, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов’язку утримувати дитину. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Якими будуть наслідки позбавлення батьківських прав?

Позбавлення батьківських прав одного з батьків. Дитина залишається жити з другим з батьків. Суд може прийняти рішення про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житла, в якому він проживає з дитиною, якщо у нього є інше житло, або примусово поділити житло чи зобов'язати здійснити його примусовий обмін.

Позбавлення батьківських прав обох батьків. Дитина передається під опіку органам опіки та піклування. Ці органи вирішують, яким особам або установам слід передати дитину на виховання. Вони призначають опікуна (піклувальника) (наприклад, дитина може бути передана на виховання бабусі та дідусю, повнолітнім брату та сестри, іншим родичам дитини, мачусі, вітчиму, які виявили таке бажання та звернулися з відповідною заявою) або, враховуючи вік та стан її здоров'я, обирають інші форми влаштування дітей, зокрема: усиновлення, передача дитини до прийомної сім’ї, до дитячого будинку сімейного типу, патронатному вихователю, інших спеціальних закладів для дітей, позбавлених батьківського піклування.

Куди звертатися, щоб отримати детальну консультацію? 

Консультацію з цих питань Ви можете отримати у Головному територіальному управлінні юстиції у Тернопільській області за адресою: м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8, тел. 25-49-38, 52-90-81, 52-30-92 та у службі у справах дітей Тернопільської обласної державної адміністрації за адресою: м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8, тел. 52-63-63, 52-21-81.

____________________________________________________________________________________________________________

Пане міністре, вже кілька місяців не можу знайти роботу. Чи маю я право на допомогу по безробіттю?

Іван Степанюк

 

Кому надається допомога по безробіттю?

Громадянам у разі втрати заробітної плати (грошового забезпечення) або інших доходів внаслідок втрати роботи через незалежні від них обставини.

На допомогу по безробіттю може претендувати застрахована (офіційно працевлаштована) особа.

Реєстрація безробітних проводиться центром зайнятості за особистою заявою особи і призначається з восьмого дня після реєстрації.

Перелік документів, потрібних для реєстрації, можна переглянути на офіційному сайті Державної служби зайнятості.

Посилання ви зараз бачите на екрані.

Як визначається розмір допомоги по безробіттю?

Розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до середньої заробітної плати (доходу) і залежно від страхового стажу:

  • до 2 років - 50 відсотків;

  • від 2 до 6 років - 55 відсотків;

  • від 6 до 10 років - 60 відсотків;

  • понад 10 років - 70 відсотків.

  • мінімальний розмір допомоги по безробіттю становить 1440 грн

Залежно від тривалості безробіття, визначена допомога по безробіттю становить:

  • перші 90 календарних днів - 100 відсотків;

  • протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків;

  • у подальшому - 70 відсотків.

Люди, які мають страховий стаж менший за шість місяців, або були звільнені з попереднього місця роботи за некомпетентність мають право на допомогу в розмірі 544 грн.

Допомога по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 липня - 1841 гривня).

Який строк надання допомоги по безробіттю?

Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років.

А для молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах чи звільнилася із строкової військової служби - 180 календарних днів.

Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) -  не може перевищувати 720 календарних днів.

Чи можуть відмовити у допомозі по безробіттю? Чи можна оскаржити відмову?

Підставами для відмови у наданні статусу безробітного є:

1) відсутність на дату звернення до центру зайнятості необхідних документів;

2) встановлення факту зайнятості особи;

3) письмова відмова особи від пропозиції підходящої роботи;

4) неповернення особою коштів, отриманих за період попередньої реєстрації, що припинена на підставі, зокрема: встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що мав місце протягом періоду реєстрації; встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи (надання послуг); припинення професійного навчання за направленням центру зайнятості без поважних причин.

У разі прийняття центром зайнятості рішення про відмову у наданні статусу безробітного особа може оскаржити та повторно подати заяву про надання зазначеного статусу не раніше, ніж через сім календарних днів.

Якщо у вас залишились питання, звертайтесь до Єдиного контакт-центру системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Створення нового проекту

Увага! З метою недопущення маніпуляцій суспільною думкою редагування ТА ВИДАЛЕННЯ даного проекту після його збереження буде не можливим! Уважно ще раз перевірте текст на предмет помилок та змісту.

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Авторизація

УВАГА!

Шановні користувачі нашого сайту. В процесі авторизації будуть використані і опубліковані Ваші:

Прізвище, ім'я та по батькові, а також регіон прописки.

Решта персональних даних не будуть зберігатися і не можуть бути використані без Вашого відома.