Остання декларація ФОП: що потрібно знати при припиненні діяльності
Податкова декларація подається за звітний період у строки, визначені Податковим кодексом України, до контролюючого органу за місцем обліку платника, це передбачено п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України (ПКУ). При цьому платник зобов’язаний подавати декларації за кожен період, у якому виникають об’єкти оподаткування або є показники для декларування.
У разі припинення або реорганізації діяльності декларація може бути подана за той звітний період, на який припадає дата припинення, навіть якщо він ще не завершений (п.п. 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ). Датою припинення підприємницької діяльності є дата внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру, після чого до Державного реєстру фізичних осіб вноситься інформація про припинення (п.п. 65.10.1 п. 65.10 ст. 65 ПКУ).
Водночас припинення діяльності не звільняє фізичну особу від виконання податкових зобов’язань, що виникли під час ведення бізнесу, і не змінює строків їх сплати чи застосування штрафних санкцій (п.п. 65.10.4 п. 65.10 ст. 65 ПКУ). Якщо ж після державної реєстрації припинення особа продовжує діяльність, вона вважається такою, що здійснює її без взяття на облік.
Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою, але анулюється у день отримання податковим органом від державного реєстратора повідомлення про припинення діяльності (п.п. 2 п. 299.10 ст. 299 ПКУ). При цьому податкові зобов’язання зі сплати єдиного податку нараховуються до останнього дня місяця, в якому відбулося таке анулювання. Останнім податковим періодом вважається період, у якому податкова отримала повідомлення про припинення.
Платники єдиного податку першої та другої груп подають декларацію у строки, встановлені для річного звітного періоду, із зазначенням доходу, авансових внесків та сум єдиного внеску (п. 296.2 ст. 296 ПКУ). Платники третьої групи звітують щокварталу (п. 296.3 ст. 296 ПКУ), а у декларації за IV квартал також відображають суми єдиного внеску.
Якщо підприємець використовував сільськогосподарські землі, він зобов’язаний подати разом із декларацією додаток із розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання (п. 297¹.1 ст. 297¹ ПКУ).
Форма декларації затверджена наказом Мінфіну № 578 (у редакції наказу № 57 від 31.01.2025) і передбачає подання, зокрема, додатка 1 (щодо єдиного внеску) та додатка 2 (щодо мінімального податкового зобов’язання).
Подати декларацію можна в один із способів: особисто або через уповноважену особу, поштою з повідомленням про вручення або в електронній формі. Важливо, що електронну декларацію можуть не прийняти лише у разі недійсного електронного підпису. Водночас після внесення запису про припинення діяльності електронний документообіг із податковою може бути припинений (п. 42.6 ст. 42 ПКУ).
В умовах воєнного стану платники можуть звертатися до будь-якого діючого центру обслуговування платників незалежно від місця обліку.
Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку подає останню декларацію за період, у якому відбулося припинення діяльності, з наростаючим підсумком з початку року. У декларації обов’язково проставляється відмітка про подання за останній звітний період. Разом із нею подається додаток 1 (крім випадків звільнення від сплати ЄСВ) та, за потреби, додаток 2. Подати декларацію можна як в електронній формі (за наявності чинного підпису), так і на папері – до податкового органу за місцем обліку або до будь-якого працюючого ЦОП.
Сектор інформаційної взаємодії
Головного управління ДПС у Тернопільській області
