Залозецька вишивка: Традиції, впливи та унікальні орнаменти регіону
Залозецький край - як окрема адміністративна
одиниця почав формуватися на прикінці ХV ст.,
як “Залозецький ключ” сіл у складі Олеських
маєтностей. З кінця ХVІІІ ст. і до І Світової війни
Залозеччина була у складі Австро-Угорської імперії.
Із 1939 по 1961 рік - Заложцівський район
Тернопільської області, пізніше приєднана до
Зборівського району. На сьогоднішній день Залізці
є центром Залозецької територіальної громади
Тернопільскої області.
Історично та географічно склалося, що
Залозеччина знаходиться на перехресті різних
регіонів. У східній частині Галичини й одночасно
на півночі Західного Поділля, а зі сходу межує
із Південною Волинню. Все це в свою чергу вплинуло
на формування традицій, побуду, діалекту, а також
і на стилістику й орнаментику “Залозецької вишивки”.
В загальних рисах вишивка Залозецького краю
характерна для всієї східної Галичини із домінуючим
геометричним орнаментом, що складається із
композицій сваргів, хрестів, ромбів, зір, зигзагів.
Основним фоновим кольором орнаменту є чорний із
різнобарвним заповненням елементів (зеленим,
червоним, синім, жовтим).
Із “волинськими” впливами на “Залозецьку” вишивку
слід вважати окремі “рослинні” елементи орнаменту
на основній “геометричній” композиції візерунку
виробу.
Окрім цього, характерним “Залозецьким” мотивом
є різнобарвні вишиті “китиці”, що завершують загальну
сюжетну композицію орнаменту на виробі. Найчастіше,
вишиті “китиці” зустрічаються на рушниках і запасках.
Щодо техніки вишивки, то найдавніші зразки
“Залозецької вишивки” представлені “низинкою”,
пізніші - “хрестиком”.
